Кола водою
Розходяться знову,
Збурене плесо
Чекає на хвилю.
Лиш кола
Приречено падають вниз.
Стихають до берега краю.
Каменем звурдити воду
Мертву, безвітряну.
Штиль.
І стихає вже озеро
Заколисане тишею.
Замкнулося коло
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715107
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.01.2017
автор: Траяна