Ніченько темна! Чорноока красуне моя!
З тобою пробуду знову до самого ранку.
Послухаємо разом співи солов'я,
Й лише на мить засну я на світанку.
Я розповім тобі всі свої таємниці,
Твої шати прекраснії зрошу слізьми.
Ти повір – краще тебе нема чарівниці,
Вірнішої тебе не знайти між людьми.
Нічка прекрасная швидко проходить,
Ранок ясний з-за гори вже надходить.
Ніченько мила! Вірна подружко моя,
Чекатиму знову тебе, та буду весела вже я
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714943
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.01.2017
автор: Анна Яковчук