УПОВАЮЧИ НЕБА ЦІЛУНКУ

Закінчіть,  можновладці,  війну,
Те  зерно-пустоцвіт
Для  Планети--одвічного  болю,--
Заберіть,  коли  будете  йти...
У  пекельню  --  той  гріх  із  собою.

Заберіть,  коли  будете  йти
По  дорозі,  устеленій  смертю,-
Ваших  душ  низькопробних  гріхи...
Де  добро  над  земною  твердю  ?

Закінчіть  ту  прокляту  війну,
Нею  повняться  ваші  кишені,
Це  не  ваші  сини  віддають  їй  ціну.
Це  не  ваші  дружини  -  мішені...
                                                                     Чому  ?!

Не  вбивайте  дітей  !
Мати  кожна  благає  рятунку,
А  до  мудрості  кличе  земля,
Уповаючи  неба  цілунку...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714813
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.01.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова