Досі тут історія гуде –
спомини болючі про навали…
Як же важко правду пізнавали!
Досі заховалась вона де?
Відгомін минувшини гучний
ледве доторкнувся сьогодення.
Та і досі є ще люди темні –
хавкають імперські балачки.
Що їм дзвони, як вони глухі?
Що їм сірим думи небайдужі?
На поталу віддали вже й душі.
Й повернули знов часи лихі.
Виродки – такий собі типаж.
Землячки. І отаких – немало.
Досі їх свята земля тримала.
Зраджена – втомилася аж-аж.
Раптом і до нас прийшла війна.
Разом прокладали ж їй дорогу
ряджені, які ховали роги
й кажуть, що не їхня то вина.
Впряжені вже стали на диби.
Правда ж здобувається з боями,
а погоничі ведуть до ями.
А були б не виродки якби…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714748
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.01.2017
автор: Олександр ПЕЧОРА