Віками нас „брати“ гнітили,
нас мордували й розпинали,
та віру в майбуття не вбили,
а лиш сильнішими ми стали.
Нам голови стинали, крила,
на Небо душі відлітали,
ще й голодом народ морили,
та лиш сильнішими ми стали!
Нас у лихий мороз і вітер,
етапом по Сибіру гнали,
дали нам букви замість літер,
та лиш сильнішими ми стали!
Ми не ламалися, не нили
і боротьби не покидали,
в кулак свої зібрали сили
й насіння наше не сконало!
Любіте неньку Україну,
своє не зраджуйте коріння.
Хай вороги від злості згинуть
і наше проросте насіння!
26.01.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117012606371
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714703
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 27.01.2017
автор: Олександр Мачула