життя життя, таке прекрасне
воно розквітне знов і знов
розквітне барвами й ніколи вже не згасне
якщо ми маємо надію і любов
можливо все не так як ми хотіли
у круговерті діб, вогнях ночей
та щось здолати шлях дає нам сили
зловити погляд саме тих очей
які так віддано в нас вірять
не укорять нам наших поразок
які без нас в цім світі згинуть
не ставлячи сильніших на зразок
не вимагаючи на справдання речей
в раз позбавляють нас від смутку
не дай вам бог образить тих очей...
так є багато різних шляхів
всі є до пекла, в гору чи на дно
аби позбутися нікчемних жахів
ми починаєм пить гірке вино
і не знаходячи спокою
на долю ропіт починаємо скидать
але поволі забуваєм,
як все пагане. що ми будем мать?
так є багато різних шляхів
всі є до пекла, до життя один
як хочеш щоб життя набуло сенсу
принаймі спробуй прямувати ним...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=71470
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.04.2008
автор: cerb