І тільки інколи в сні ми ще зустрічаємсь ,
Не знаючи що між нами вже все ,
І кілометри з містами розділяють нас ,
А ще доля сказала попрощайся й біжи,
І тільки інколи в сні ми ще зустрічаємсь,
Не знаючи що кохання погасло уже
Воно згасло як згасають зірки,
Тільки світло роками ми ще довго бачимо від них.
Жаль ну кохання не зірка як не крути.
Тільки у сні ми ще зустрічаємсь,
І поцілунки щирі наші як і колись ,
Але просунувшись лякаємось ,
Розуміючи що втратили все .
Тільки в сні ми ще зустрічаємсь,
Там де говоримо про наше життя,
Хто і ким в майбутньому стане ,
Мрії спільні були завжди в нас.
Тільки в сні ми ще зустрічаємсь,
Жаль що сон лиш це сильно так жаль,
І із світанком знову втрачу тебе я ,
Цей світанок знову зруйнує моє життя.
"Вибачаюсь за помилки, стараюся писати без них але інколи не помічаєш їх , тому що коли пишиш вірш якщо чесно не до них .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714659
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2017
автор: moon_in_the_dark