Розправивши крилята, кришталеві,
Сніжинки тихо падають згори,
Усілись на сережки довгі кленів,
На гостроверхі, голі явори.
Створили казку, снігову, довкола,
Земля під нею солодко дріма ,
Мороз із льоду витесав окови –
Така цьогоріч видалась зима.
Вітри лоскочуть гілля і замети,
Собі щоб казку. білу, підкорить,
Коли ж в тобі живе душа поета,
То віршами вона загомонить.
9.01.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714416
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2017
автор: Ганна Верес