Світлій пам’яті
Героя Майдану і
України
Романа Сеника
Майдан наніс смертельні рани
І серце вже спинило хід.
Всі зупинились раптом плани,
Упав із сумом небозвід.
Він міг сидіти в теплій хаті,
/Своїх дітей Герой не мав/,
Чужих узявся захищати,
Шкода, що ворог не дрімав...
Як вісім ще йому було -
Він врятував життя дитині,
Про нього знало все село:
Таким належить буть людині!
Зайняв ряди в Небесній Сотні,
А пам’ять світлу залишив,
Згадаймо всі його сьогодні:
Пішов до Бога – не згрішив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714353
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.01.2017
автор: Шостацька Людмила