Дикобраз. Дикобраз. Назбирав море образ.
Від лисички й ховрашків, від зайців та хом'ячків.
Від жирафа і слона, від ведмедика одна!
Є по дві від білченят, є по три від вовченят.
Є чотири від верблюда, п'ять добавила ще Люда.
Бо сказала:
— Некрасивий. І колючий, і малий, і смішний,
і полохливий...
Ці слова чув дикобраз. Як тут бути без образ?
– Ти чому сидиш, сумуєш? Знов образи всі рахуєш?–
засміялася сова. Була мудрою вона.
— Ти забудь про всі образи. Знай: хороші дикобрази!
Ти прислухайся. Почуєш... Ти не те... не те .... рахуєш!
Прислухався дикобраз... і почув:
– Гарненький!– раз. І веселий! -- це вже два.
Чемний! Спритний! І завзятий...
Спробуй ти порахувати.
Лиш не рахуй про дикобраза.
Вже пройшла в нього образа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714275
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 24.01.2017
автор: Надія Башинська