Про що мерехкотять в цю ніч глибоку зорі?
Нектар блаженних снів розливсь по небесах...
Вони ж як дітлахи у космосі прозорім,
Гойдаються безпечно на його руках.
Які ж бо віщі сни, стратегії й безумства,
Крізь призму часову, їм маряться вночі?
Жаль, нам не відгадать тих шифрів вільнодумства,
Надійно зберігають їх зорі-збирачі.
Я зовсім не люблю, коли згасає зірка,
Не прагну здійснення таємних побажань.
Притихне у Всесвіті зоряна говірка,
І лине довгим ехом елегія страждань.
Знов очі підведу без поспіху до неба
Й допоки зорі безтурботно, тихо сплять,
Попрошу миру, а більшого і не треба,
Нехай яскраво над Україною горять!
2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714198
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2017
автор: Оксана Лазар