Так тихо, навшпиньки
крадеться хула
І збочення —
рейдери хтиві:
Клейноди пранаші —
в анклав, —
Чужинського вітру
вищать директиви.
Зніміли омрії
у лютості
сквер,
Чесноти таврує
розгнівана відьма,
В короні
сивезний
блука люцифер,
А янголи в тіні
принишкли
пребідні.
Таврує нахабство
вердикти
на трон,
В міжквіття
зимища плететься…..
А хочеться так,
щоби мрій камертон
Солов’ївся
із гамами серця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714144
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.01.2017
автор: *SELENA*