Ой, немає переводу козацькому роду,
Наша доля – захищати волю і свободу.
Наша доля в чистім полі правду боронити,
бо без правди, у сваволі, та чи ж варто жити.
Ой, у полі три тополі та ще й дуб з вербою,
погуляли білим світом, друже, ми з тобою.
Погуляли, постріляли, шаблі потупили,
скільки ворогів-поганців на горло згубили.
Хай росте густа пшениця, жито колоситься,
наші діти будуть жити, як пани в світлицях.
Наші діти, наші внуки з Дону й до Дунаю,
краще звістки козакові у житті немає.
Тож гуртом підемо сміло правду боронити,
бо без неї бідним людям не під силу жити.
Розбудуємо Вкраїну, захистим свободу.
І не буде переводу козацькому роду!
24.01.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117012402724
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714139
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.01.2017
автор: Олександр Мачула