Стрибаємо до неба
Як щось вдалось зробить,
І мріємо що треба
Багато ще створить.
Спіткала не удача,
Ми ходим як гроза,
Одна у нас задача -
Не капала б сльоза.
Ось так й живем у світі
Від радості до сліз,
Бо з протирічь ми звиті
Й задерли гордо ніс.
Ніхто не допоможе
Позбутись не удач,
Як кожен сам не скаже -
Гординя, ти пробач.
Я знаю є хтось кращий,
Що вміє все робить,
Удачами багатший
І зможе всіх навчить.
Учись ловить удачу,
Її не оминать,
Вирішуй цю задачу
Як хочеш щастя мать.
09.04.99
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713965
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.01.2017
автор: Георгій Федорович