Огорнути тебе я бажаю.
Обійняти, стиснути тебе.
Щосекунди твій погляд шукаю
І в очах твоїх бачу себе.
Я без тебе життя вже не знаю,
Ти забрала його у полон.
Лиш безмежно любові жадаю
І у ній переходити в сон.
Ти єдина для мене на світі
Я не бачу нікого навкруг.
Орхідея в ромашковім цвіті
Ти хтось рідний і більший ніж друг.
Ти моя безневинна спокута,
Моя радість на завтрашній день.
Божевільна душевна отрута
Й джерело моїх справжніх натхнень.
Я не знаю чи будем кохатись
Ми в полоні від потягів тіл,
Та лиш думка, що можем розстатись,
Розтинає мене вже навпіл.
Я кохаю тебе, моє сонце,
Без потрібних для того причин.
Ти відкрила у серце віконце
І тепер я вже тут не один.
Я жадаю тебе до нестями,
Хочу дихати твоїм теплом.
Твоїм образом марю ночами,
Моїм другим ти стала крилом.
Я не знав як без тебе літати
Ти цей дар привідкрила в мені,
Тож за це хочу вічно кохати
Й дарувати цілунки тобі.
Розливатися жаром по тілу
Та торкатись шовково тебе.
І нестися неначе по Нілу
Десь туди, де кохання живе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713925
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2017
автор: nevidomyi_poet