Щодень приносить нам прийдешній ранок
аркуш. На ньому напишем буття.
А коли сонце схилиться на спадень -
Він ляже в книгу нашого життя.
І дні, як букви у словах, хоч схожі
(їх мало, але скільки пишеш слів),
Та нарікать на суєту негоже -
День лиш такий, як ти прожить зумів.
Як ти вчинив?..Який зробив ти вибір?..
Та поглядом яким дивився в світ?..
І годі собі голову сушити:
Який ти на землі залишиш слід?
Адже не просто так в цей світ приходять.
І кожен тут залишить щось своє
Те, що йому й потрібно тут лишити,
Тільки лиш те, що тільки в тебе є.
Нема різниці хто ти?.. Де?.. Що робиш? -
Живи з єдиним почуттям добра
І поглядом охоплюй більше світу
Ніж дім-робота - істина стара.
І кожен день, прожитий із любов'ю,
В цю книгу ляже як безцінна праця
Із сумнівів, розчарувань і болей...
Та вір у себе, як у благотворцЯ!
І у залік підуть намагання,
І оцінять наші результати,
І життя зилишиш ти спокійно
З відчуттям безболісної втрати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713900
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2017
автор: Світлана Ткаліч