Ледь помітно іти по узбіччю,
Нахиляючись вліво і вправо,
Виростають тверді протиріччя,
Щодо щасливого в творі фіналу.
Почуття розпливлися, як фарби
Полотном у абстрактному стилі.
Ідеальні казки про завтра,
Обіця́нки лишились старими.
Захопившись прекрасними іншими,
В покарання — душу свою за ґрати,
Бо краса, що й любов вічно буде вбивчою,
Навіть коли не буде кого вбивати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713863
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2017
автор: Ростислава R.T.