Забудь.

Я  тільки  іграшка  в  твоїх  руках.
Так.  Не  примхлива  і  німа  маріонетка.
Наче  дитину  не  зважаючи  на  страх,
хвилює  й  вабить  заборонена  "конфетка".
А  ти,  немов  спокусник  з  Раю  -  змій.
В  словах  солодких  втримання  не  маєш.
То  обіцяєш  здійснення  всіх  мрій.
То  сам  в  тенета  розпачу  кидаєш.
Забудь  молю.  Не  згадуй,  не  звони.
Залиш  в  спокою  серце  моє  й  душу.
Я  божеволію  від  пристрасті  й  вини.
І  я  забуду.  Спробую.  Я  мушу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713861
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2017
автор: Наталія Дим