Ти сумувала за ним
а тепер стрічкою клейкою приклеєна…
А мої ноги
важкі наче гирі,
очі старі,
руки тремтячі…
Ти мені не повіриш,
та не хочу тебе втрачати…
Тримати не маю змоги,
тебе обійняти
й притиснути міцно
до серця
простріляного днями…
Повір, дай мені трохи часу
і я стану тобі…
Я буду тобі,
я буду вечорами твоїми і ранками,
якщо ти захочеш
стану ніччю темною,
безсонною,
й ловитимемо місяць
рогатий чи повний,
в долоні,
байдуже, аби з тобою…
Дні скапують дощами,
летять снігами
хмари...
Очима промов
хоча би,
й повірю…
Лише ти повір в мою любов…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713831
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2017
автор: Матвійчук