/ Пам’яті СЕРГІЯ НІГОЯНА/
Вполював кавказького орла,
Заодно підстрелив і Шевченка,
На Вкраїну випала імла,
Почорніла сонячна вірменка.
Їх війна вже раз "поцілувала",
На губах - її гіркий ще смак...
До зубів озброєна навала:
Скілька срібних – і упав юнак.
Світлий лик так схожий на ікону,
Світ здригнувся, біль його обпік,
Хто стріляв – нехай йому до скону
Цей орел літа неподалік.
Два народи вмилися сльозами
І вогнем пекло у дні морозні,
Наридались й незнайомі мами,
Пам’ять про орла застигла в бронзі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713734
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.01.2017
автор: Шостацька Людмила