Випити очей його тепло
Випити обійми ніжних рук
А потім серцем тихо загуло
Ледь чутний поодинокий стук
Випити краплинку щастя
Розлити усмішку ясну
На мить красиву здасться
Посеред зими стріла весну...
Випити його гарячі поцілунки
І знову спрагло до нестями
Зоряні небеса вночі чаклуни
Ниють спогадами рани
Випити кохання і його всього
Ковтками тими розшарітися
Не можу жити я без нього
Хочу обіймами я вмитися...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713498
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2017
автор: Олена Шабанова