Поволі, мій друже, чи встигну я все ж за тобою?
На дюйм не наближусь - чи я зрозумію тебе?
Тону я безмежно, у кожному твому рядочку
У віршах, яких я знаходжу щось зовсім своє...
Поволі, мій друже, згубилась - й немає покути...
Куди мені йти, коли північ зірвалась на крик?
Рятують вже вкотре мене твої стомлені руки
А як мені далі, коли біль лиш трішки поник?
Поволі, мій друже, душа просить спокою й віри:
Що ми ще зустрінемось - такі надто різні й чужі...
Картаю себе, що не вмію тебе не любити...
Поволі, мій рідний - бо серце німе в тишині...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2017
автор: Lesyunya