З балачок, із нісенітниць,
З промивання всіх і вся
(без таких при домі митниць
не буває й вечірка)
Починається весна,
І все літо, і вся осінь,
Хіба в зливу проминеш:
Перемиють кістки, коси
Ті, для кого гасне день.
Цей кордон - буденна прикрість.
Стань над ним, не дми вуста.
Це -хапання і прихильність
До бурхливого життя
Тих, хто пройдене втрача.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713372
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2017
автор: seroglazka