Я обробляла твою рану,
А ти по-мужньому терпів,
Мені поскаржитись не смів,
Так вправно вводив у оману.
Твоє геройство усміхнулось,
А на моїм лиці сльоза.
Спитав: "Це вранішня роса?
Не плач, бо все уже минулось."
Напевно, любий ти не знав:
Від мене правди не сховаєш,
Я бачу, що ти відчуваєш.
Твій біль моїм сьогодні став.
2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713371
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2017
автор: Оксана Лазар