[b][/b]
У хáосі, в лиху й страшну годину
ти спалахнула зіркою у грізний час.
Надіє! Ти надія України!
Ти символ мужності і гордості для нас!
Незламна, нескорима духом сильна,
тому лютує і біснується сатрап.
Ти сяєш щоб Вкраїна неподільна
знов, на віки, не втрапила до хижих лап.
Гори, палай об’єднуй Україну!
Хай лусне з люті двоголовий супостат !
З'єднаєм Батьківщину воедино.
Хай зникнуть чвари, недовіра та розбрат!
******
Я думав так, упевнено і щиро
Радів із того, що звільнилася від пут
Я думав, Бог тебе помазав миром
Від Бога послана, що спалахне твій трут.
Так! Спалахнула та нараз погасла.
Чи інтелекту не хватило, чи мізків
А всі слова, обіцянки і гасла
Картинки гарні для наївних простаків
Хіба ж це символ й гордість України ?
Недбалість одягу, цигарка у зубах
Пиха, розв’язність, грубість щохвилини
Це осоружно, це ганьба, це просто жах.
Ні так не об’єднаєш Україну!
А обіцянки це всього лише слова.
Можливо воз’єднати Батьківщину
Як буде в серці жар й холодна голова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713370
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2017
автор: євген уткін