Я колись закохано сказала:
"Ми з тобою, милий, назавжди!"
Потім часто плакала й кричала,
І просила: "Ти від мене йди!"
Дуже важко серцем розуміти,
Що коханий - доля не моя!
Відпускаю я тебе до світу!
Ти не мій, а я все не твоя!
Часто у молитві я просила:
"Дай нам, Боже, щастя на віки!"
А тепер усе тобі простила.
Спілкуватись хочеш? Залюбки!
Зрозуміла, що з тобою бути
Ми не зможемо! Бо я уже не та!
Дай же, Боже, ще колись відчути,
Як затихла в серці самота.
Ти іди, іди без мене далі.
Різні ми, любов лишила слід.
Відверни же, доле, всі печалі
Від людини, що в душі навік.
Влада Лей
20.01.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713321
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2017
автор: Vlada Ley