Свою любов сховаю я від тебе.
Чи зникне біль страждання назавжди?
Ми зараз поряд, але як до неба...
Хай важко пробачати - ти не йди...
Пухнастий сніг лягає на дорогу,
В нічній пітьмі лунають голоси...
Чому в житті усе не слава Богу -
Ми лише тінь небесної краси.
Сліди твої засипле чистий сніг,
Розтане він, омиє пам'ять злива
Тоді утримати тебе не зміг...
Та, дотепер, забути неможливо!
Твоє ім'я й одне-єдине слово
Сніжинки падали,
А я лиш шепотів...
Одне-єдине: вибач, вибач, вибач,
Яке сказати так і не зумів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2017
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)