Ліна Костенко Сосновий ліс…

ЛІНА  КОСТЕНКО  

СОСНОВИЙ  ЛІС…

***

Сосновий  ліс  перебирає  струни.
Рокоче  тиша  на  глухих  басах.
Бринять  берези.  І  блукають  луни,
людьми  забуті  звечора  в  лісах.

Це  –  сивий  лірник.  Він  багато  знає.
Його  послухать  сходяться  віки.
Усе  іде,  але  не  все  минає
над  берегами  вічної  ріки.

Світає  світ  в  терновому  галуззі.
Кладуть  вітри  смичок  на  тетиву.
Десь  голос  мій  шукає  моїх  друзів,
І  хтось  чужий  кричить  мені:  ау!

І  знову  тиша.  Лиш  блукають  луни.
Крізь  день,  крізь  мить,  крізь  душу,  крізь  віки.
Сосновий  ліс  перебирає  струни
над  берегами  вічної  ріки…
 

Перевод  с  украинского  языка

НИЛА  ВОЛКОВА

СОСНОВЫЙ  ЛЕС…

***

Сосновый  лес  играет  на  потеху.
И  тишина  рокочет  на  басах.
Звенят  березы.  И  блуждает  эхо,
людьми  вчера  забытое  в  лесах.

Седой    мой  лирник.  Знает  он    немало.
Его  послушать  сходятся  века.
Да,  всё  идёт.  Но  всё  ли  миновало
у  берегов,  где  вечная  река?

Встаёт  рассвет  среди  терновых  веток.
И  ветры  гнут  смычок  на  тетиву.
А  голос  мой  друзей  всё  ищет  где-то.
Чужой  мне  крикнет  звонкое:  ау!

Вновь  тишина.  Опять  блуждает  эхо.
Сквозь  день,  сквозь  миг,  
сквозь  душу,  сквозь  века.
Сосновый  лес  играет  на  потеху
у  берегов,  где  вечная  река.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713143
Рубрика: Поэтические переводы
дата надходження 19.01.2017
автор: Ніла Волкова