На кожне Водохреще буде боліти
І буде кричати душа.
Охрещені кров’ю і битами діти -
Поранене в серці пташа.
Криваве Водохреще – це вже історія,
Це – біль України і сум,
Кривава бувальщина, а не теорія
І автор її - хворий ум.
Хрестили вогні, а когось водомети,
А кат лиш команди давав,
/Кусалися пси за криваві монети/,
Великий народ продавав.
Так просто було подивитися в очі,
Всміхнутись народу лишень,
Та були не ті у країни в нас зодчі,
Її розтягли до кишень.
Кривавим пером свою "славу" писали
Без сорому й честі - навік!
Різнились з народом всі їх "ідеали",
Нічого святого в базік!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713111
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.01.2017
автор: Шостацька Людмила