А мрії всі — життя пустий фантом,
І знов думками я впираюсь у безвихідь...
А день новий здається ніби сном,
Де павутиння заплело до світла вихід.
Серцебиття порушує свій ритм,
Коли примушуєш себе збагнути дійсність...
Ще загляда душа в колодязь рим,
Та й там відлунює лише одна невтішність.
Вбиває клин зневіра у життя,
У прірву кидають і ціни, і тарифи.
Заснути б, та піти у небуття...
Десь зник фарватер мій, а поруч тільки рифи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712974
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.01.2017
автор: Денисова Елена