(Запитання тут: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712423)
На жаль, не знала і дорога,
Куди тебе вела...
І був тоді неспокій,
І була в душі тривога,
Та вибирала ж ти її сама?!
І в тиші тій - німій, глибокій -
Сама ж ти не хотіла жодних слів.
І відчувала все, немов на дотик.
Робила все не так, як інший хтось хотів.
Й коли кричало все, гуло, мело,
Стерня врізалась в босі твої ноги -
Твоє до тебе все одно ішло,
Хоч і були в житті підступними пороги.
І серце ще вагалося, допоки
З кривавих тих слідів не виросли плоди.
Тому не озирайся! Не рахуй і роки!
Коли ти серцем хочеш - просто далі йди!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712952
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2017
автор: ОднаДумка