Пів життя вже пройшло... та за тим сумувати не треба,
Ти - минуле моє, на яке я дивлюся здаля...
Якщо падає сніг, це не значить, що падає небо,
Якщо падає дощ, це не значить, що плаче земля...
У глибоких снігах спить надія моя розростерта,
Білосніжний покров заховав її грішні путі...
Та, ще буде весна, до якої готується серце,
І - ще буде любов, найдорожча в моєму житті!..
У прозорому склі лиш маленькі квадратики світу,
На великій Землі досить місця знайдеться для всіх!
Щиро вірю в слова, що навчуся я знову радіти,
Бо в душі ожива світла радість й загублений сміх!..
По забутих стежках я не буду без тебе ходити,
Все минає... і я відкриваю для себе нові!
У холодних руках вже зів"яли даровані квіти,
Але я навесні буду сіяти квіти - живі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712940
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.01.2017
автор: majra