Минають незамітно роки,
У вічність вони відлітають.
Як води бурхливої ріки,
З озера життя витікають.
Так день за днем проходять літа...
Батьків наших забирають,
А взамін дітей нам дають.
І так рід наш продовжають.
Роки, мої ж ви роки...
Швидкі сивії коні.
Зупиніться хоч на мить,
Вам простягну долоні.
Ваші гриви поглажу,
В стаєнку вас заведу.
У цій стаєнці- життя,
Вас я трохи розважу.
Про прожите згадаю,
Що забув - розпитаю.
І на поляні щастя
З вами ще погуляю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712939
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2017
автор: dashavsky