Я знову на розп’ятті у думок.
По-іншому здається і не вмію,
Силкуюсь з серця вирвати гвіздок...
Лише одна надія: на Месію.
На півшляху не кину я хреста,
Без нього вийде швидше до фіналу,
“Тягни”,- мені нашіптують вуста,
Хоч часом і здається, що помалу.
Частіше очі дивляться у небо,
/ Хоч міцно ще стою на цій землі/,
І думаю: а знає це хто-небудь:
Чи душі там летять, чи журавлі?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712923
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2017
автор: Шостацька Людмила