А ти цікавився інколи ,чому плачуть вони,
і чому їхні сльози настільки холодні?
Колись предки вважали сльози це -наша душа ,
чим холодніші тим більше в житті було горя .
Тільки це не цікавить тебе, ти ламаєш й так зламні душі,
хтось хотів із коханням їм дати все , але вірити в тебе їх ти примусив .
Потім що? Ти пішов не сказавши і слова
Із собою серця теплі ще забирав ,
а у них рани настільки глибокі ,
що засунути руки можна туда .
А скажи як же вони , як тепер їм з цим жити ?
На листку твому запис новий ,
І багато там таких інших.
Посміхнувся, ідеш,такий гордий собою,
Не зважаючи на крики і сльози,
одне жаль в тобі кров не тече ,
бо є мертвим -хоча іще ходиш .
Тільки знай за одної, всім мститься не вихід ,
доля зла поверне все назад,
ти зустрінеш ту і почнеш знову жити ,
Але жаль вона буде не твоя .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712871
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2017
автор: moon_in_the_dark