Можжевельника запах сладкий
От горящих лесов летит.
Над ребятами стонут солдатки,
Вдовий плач по деревне звенит.
Не напрасно молебны служились,
О дожде тосковала земля:
Красной влагой тепло окропились
Затоптанные поля.
Низко, низко небо пустое,
И голос молящего тих:
«Ранят тело твое пресвятое,
Мечут жребий о ризах твоих».
Липень 1914
Запах ялівцю,солодка хвиля,
Від лісів палаючих летить.
І над хлопцями солдатки квилять,
Плач вдовиний над селом дзвенить.
Не дарма молебені служились,
Сумувала за дощем земля.
Тепло краплями червоними кропились
Позатоптувані вщент поля.
Небо нижчим стало й опустіло
І молитви голос тихий оживе:
"Пресвятеє ранять твоє тіло,
Жереб кинувши за убрання твоє".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712678
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2017
автор: Радченко