РУПОРИ РОСІЇ

                                 [b][i]І[/i][/b]
Є  заповідники  у  місті
і  зоопарки  у  селі.
На  кожній  станції-зупинці
ще  є  кацапи-українці
і  вороги  моїй  землі.

Вони  іще  у  тім  Союзі,
де  є  вона,  воно  і  він,
які  чекають  перемін,
бо  у  Росії  –  любі  друзі.

Її  надії  –  у  кремлі,
воно  було  за  регіони
із  синьо-білої  колони,
а  він  існує  на  рублі,
які  платили  москалі
на  узурповану  корону.

І  мали  у  виду  вони
ці  революції  й  майдани!
Вони  хотіли  свого  пана
і  дочекалися  –  війни…

                               [b][i]ІІ[/i][/b]
Не  дочуває  агентура
пархата  істину  просту:
Росія  –  це  огризок  МУРу,
що  утрамбовує  культуру,
яка  єднає  темноту.

Це  піраміда  паханату
із  Україною  внизу,
яку  облуплять,  мов  козу,
для  путінського  каганату.

Але  лайно  усе  ще  є,
отрути-яду    додає.
І  знає,  –  бреше,  а  потіє,
і  ніби  дбає  за  своє,
але  за  Путю  і  Росію.

Аргументація:  пахан
у  Путі  –  Петі  є  до  пари,
……………………….............
а  у  Надії  є  тюрбан,  
а  Юлі  вишили  жупан,
Бандера  різав  комісарів,
Мазепа  –  юда,  а  Богдан
колись  не  вирізав  татарів.

Зате  Московія  –  брати!
Алі-Баба  і  комуністи,
ну,  себто,  Путя  і  чекісти,
з  якими  є  куди  іти,
аби  було  що  пити-їсти.

Вони  би  не  ворогували,
вони  –  за  іншого  Петра,
бо  видатні  регіонали:
азіри,  яники,  ківали
хотіли  раю  і  добра,
але  укропи  заважали.

                             [b][i]ІІІ[/i][/b]
Колізія!  І  не  нова.
Ані  язик  у  них  утяти,
ані  урізати  права.
Живучий  рупор  пропаганди  –
уміє  за  живе  кусати
її  гадюча  голова.

Сапає  тихою  сапою,
іде  церковною  ходою,
шипить  змією  у  вівсі
таємна  армія  ізгоїв,
що  хоче  жити  під  п’ятою
у  підколодної  Русі.

………………………..............
На  переправі  біля  броду
ясніє  небо  угорі.
Але  літають  упирі
і  піна  падає  на  воду.

У  божевільного  народу
не  розумнішають  царі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712353
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.01.2017
автор: I.Teрен