[i][/i]
Коли місто спить в зимових обладунках
Приходить тиша на гостину
Приносить в зоряних пакунках
Сну солодкого перину
А ти в вікно все визираєш, мов маленька
Візерунки дивні розглядаєш, наче вперше
То виноградна китичка малюється гарненька
То панна, що гребінцем волосся чеше
Білий килим простягся вуличками
Така чиста й недоторкана його краса
І снігом сиплять, мов велетенськими снопами
Зі всіх комірок щедрі небеса
І як в цю мить не вірити у казку
Коли примарою стає буденний світ
Жалі й турботи визнають свою поразку
Та налякано втікають до безвиході боліт
© Леся Приліпко-Руснак, 13.01.2017
http://lesyaprilipkorusnak.blogspot.com/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712214
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2017
автор: Леся Приліпко-Руснак