Не моя

Я  пишу  тобі  люба  вірші…
Їх  букетик  поставлю  у  воду.
Хай  частинка  живої  душі…
Твою  Леле  підкреслює  вроду.

Знову  й  знову  приходять  у  сни…
Заглядають  у  снах  мені  в  очки.
Ніжний  погляд  твоєї  весни…
Заплітає  ті  квіти  в  віночки.

Покладу  ці  рядки  на  пісні…
На  світанок  в  гаю  помережу.
Засвітились  досвітні  вогні…
Я  ж…  і  досі  собі  не  належу.

                           Приспів:
Спогад    лине  з  глибин  таїни,
Зачіпає  поранені  роки.
Наша  пісня  зірвалась  з  струни,
Ледве  чутно  віддалені  кроки…
То  мелодії  вирвані  строки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712149
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2017
автор: Микола Миколайович