Не видаляй мене з сторінки,
Все ще прийдешніх почуттів!
Хоч і прогрес будує стрімко,
Нову дорогу із замків...
Давніх образ, що стиглим гнівом
Повимикають ноутбук.
Здолати сумніви не сміли,
Забули доторк рідних рук...
А клавіш дотики полонять.
Екран душі сумно мовчить.
Чому ми знову не знайомі,
Як там в глибинах все кричить?
А може просто порожнеча?
Розділить відстань і любов,
Що електронна, болем втечі.
Ми не знайомі знов і знов...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712077
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2017
автор: Квітка))