Тихі сутінки літньої ночі
Загорнули дуби в свої лапи
Із діброви де крики дівочі
Долинають до нас лукаво
Видно тихі замріяні сосни
Чути липи тривожну пісню
І мороз що розносять роси
І гілячку, що хрумко трісне
Там живуть чарівні химери
Що в світах побували інших
Зустрічать там дам кавалери
Своїх відданих потойбічних
І кружляють шалено у танці
Де погублять свої черевики
Потім можна почути у ранці
Марних пошуків сумливі крики
Ну а поки панує нічка
Тиха тепла сутінь літня
А на небі місяць як свічка
А на небі зірки як суцвіття
І тепер у шумливій діброві
Тільки коник щасливо цвіркоче
Про майбутні нічні гуляння
Сповістити усіх дуже хоче.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711986
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2017
автор: Сама НЕсвоя