Іще далеко до весни,
До неї дертись, як на гору,
Зимові сни, тривожні сни,
І все рефреном, все повтори.
Іще далеко до квіток,
таких тендітних, легкокрилих,
Що осипаються в садок,
Уже не снігом білим - білим.
Іще підсніжника свіча,
Не пробиває товщу снігу
Іще так хочеться плеча,
Щоб дочекатися відлиги.
Та близько мрія вогняна
Що обіцяє - будуть трави,
Струмки, що принесе Вона,
Весна яскрава як заграва.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711879
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.01.2017
автор: Траяна