Молоко на губах моїх,
Пригадалась мені матуся,
Запах цей в моє серце ліг,
Я за нього тепер молюся.
В хаті наче щодня жнива,
Хлібом теплим духм’янить хата,
В ній душа наче ожила,
Хоч немає вже мами й тата.
Пахне медом квітучий сад,
Де кохалися ми до згуби,
Не вернути роки назад,
Як твої розпашілі губи…
І не висохне молоко,
Доки пам'ять живе у серці.
Буде сяяти всім на зло,
Наче промені у веселці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711849
Рубрика: Присвячення
дата надходження 13.01.2017
автор: Віталій Назарук