****
Вона народилася зранку
В досвітній стиглій зорі,
Блищала в промінні світанку
Біля сирої землі.
Холодна для перехожих,
Ласкава до свіжих трав.
На дощ неквапливий схожа
Розмова в її вустах.
В ній є щось святе, життєдайне,
Без пристрасті і омани.
Такі, як вона, випадали
В пустелі чистою манною.
Легка вона і тендітна.
Прозора, немов сльоза.
І очі має блакитні.
Ранкова роса...
НЗ
12.01.17., (23:52)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711820
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 13.01.2017
автор: М. Завгородній