(із циклу «ГРИБІАНА"», відгомін на вірш
«Так хочеться дива», автор - Олександр Гриб
Соната сниться стомленим солдатам -
Сумна мелодія крізь гуркіт канонад,
Сплюндрована земля, згорілі хати,
Смертельні кулі, не́ розі́рваний снаряд…
Життя, немов кульбаби парасолька,
Що сонцем відцвіла до перших днів війни,
Від вітру гнеться молода тополька,
Від кулі гинуть кращі дочки і сини…
І час, на жаль, не можна зупинити,
Так важко зрозуміти і збагнути все!
Брехню і правду хочу розрізнити,
Тому й пишу відверті вірші та есе…
Ольга Шнуренко
ТАК ХОЧЕТЬСЯ ДИВА
Соната лунає, солдатам не бракне куль,
Нічні канонади, морозу зубата паща,
Земля під ногами, і рідна, і геть пропаща,
Так хочеться дива, а дива насправді – нуль…
Життя, як кульбаба, від вітру залежить все,
Так солодко спати під цю колискову снігу,
Де міцно сплітають чергову чиюсь інтригу,
І буде, як буде, бо нам не збагнути це!
Давай рахувати - хтось скаже за тебе раз!
Ти знову не встигнеш і будеш пасти всіх задніх,
А люди навколо на будь що на світі ладні,
Лише б хтось дозволив на мить зупинити час...
Олександр Гриб
*** - "іана" вживається для творення книжних слів
у значенні - "зібрання, сукупність творів літератури,
пов’язаних із творчістю одного відомого поета"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711717
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.01.2017
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО