Стихії мої,
Чом ви серце ділити взялися?
Студенно-вогненними пальцями мітите ціль.
Здіймаються мрії до сонця, небесної висі -
Потоки сумління вертають на землю звідтіль.
Стихії мої,
Повний місяць народжений вами:
По чверті - самотні, не знаючі сповіді снів.
Повітря - для думки, вогонь хай керує вустами,
Вологість - повікам, а твердь - у єднання світів.
Нестримні мої,
Не карайте за прагнення щирі,
Не рвіть, невгамовні, тендітних душевних завіс -
Я ж п`ята стихія, любові невидима сила.
Знайдіть, вас благаю, у серці моїм компроміс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711676
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2017
автор: Серафима Пант