Мій принц, чарівний,
моє серце!
Тебе жадаю я
щодня…
Ти – мої ліки
анти стресу…
знов зустрічі
плекаю я…
і тану…
знову у обіймах:
втрачаю сенс
і ночі, й дня…
дивлюся…
навіть у люстерці,
усюди поруч
тінь твоя…
дивлюся в очі твої сині…
і п’ю їх глибину вночі…
цілую душу, принце милий,
не сплю, бо снишся ти мені…
і поруч тіло… жаром ніжно
мене бере у свій полон…
п’янію… просто дивовижно,
відчувши губ твоїх вогонь…
і поцілунків хміль духмяний…
і дотиків… чарівний шарм…
тобі дарую лиш, коханий,
ті миті, з маревом із барв…
твої цілунки… ніжать тіло,
і руки ваблять, пестять так,
що тільки рухи, немов крила…
співають з солов’ями в такт…
і тану знову в насолоді,
де п’ю нектар солодких губ…
береш всю суть мою в долоні…
і всесвіт тане знов мабуть…
і залишаюсь…
в стані втоми,
коли втрачаю ніч і день…
шепочу про любов… в полоні,
яка завжди в мені живе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711614
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2017
автор: Хуго Иванов