Із очей голубих неба падала синь,
Розтікалась у судинах млоєм.
Наливались соски тугі в грудях твоїх…
В світ блаженства пливли ми обоє.
Твої перси, як вчора божественний гріх,
Знову ти, як колись ошаліла.
І неначе удаль не летіли роки…
Десь над хмарами зірка горіла.
Захмеліли в меду губи терпкі твої,
Як в саду так давно колись вишні.
Наче ми не в літах, наче знов молоді…
Нам до Раю... білет дав Всевишній!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711601
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2017
автор: Микола Миколайович