Соната лунає солдатам не бракне куль
Нічні канонади морозу зубата паща
Земля під ногами і рідна і геть пропаща
Так хочеться дива а дива насправді нуль
Життя як кульбаба від вітру залежить все
Так солодко спати під цю колискову снігу
Де міцно плететься чергова чиясь інтрига
І буде як буде бо нам не збагнути це
Давай рахувати хтось скаже за тебе раз
Ти знову не встигнеш і будеш пасти всіх задніх
А люди навколо на будь що на світі ладні
Лише б хтось дозволив на мить зупинити час
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711483
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.01.2017
автор: Олександр Гриб