Палахкотіти, падати, вставати,
Нести не хрест, а тисячу хрестів.
Голгофа, біль, пречисті сльози вдів
І Діва Мати.
Сліпі, гротескні, блудні і облудні,
Колючий дріт обплутує мости.
Стражденний люде, доки так іти
З огнем у грудях?..
Не сніг, не усміх – дим і перелоги,
І смерть стократ лютіша від зими.
Цей грішний світ, що крається, гримить
Чи бачить Бога?…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711399
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.01.2017
автор: Леся Shmigelska